Нормальне для експлуатації автомобіля змішування олив виглядає так: водій або працівник СТО зливає стару моторну оливу, опціонально промиває систему та заливає нову. Невеликий об'єм старої оливи при цьому залишиться у системі. А чи можна змішувати моторні оливи різних виробників у співвідношенні, скажімо, 70 до 30? Як зазначають експерти Avto.pro, в одних випадках це допустимо, а в інших – ні. Пропонуємо розібратися у цьому питанні.
Змішуємо без побоювання
У двигунах сучасних авто використовують оливи наступних типів: мінеральна, гідрокрекінгова, напівсинтетична та синтетична. При цьому готові до використання оливи є сумішами базової оливи та присадок. Склад (пакет) останніх може бути дуже різноманітним. Змішування різних олив не рекомендовано насамперед через можливість хімічних реакцій між присадками. При цьому олива почне спінюватися, формувати осад, швидко перегріватися тощо. Але цього не станеться, якщо змішування відбулося з дотриманням наступних пунктів:
- оливи належать до схожих типів і задовольняють вимоги єдиних стандартів;
- вони вироблені однією фірмою або концернами, що тісно співпрацюють;
- одна чи обидві оливи є універсальними (класи API SJ/SF, SF/CC та подібні).
Існує думка, ніби долив більш ніж 10% від обсягу оливи в системі може бути небезпечним. Насправді стільки старої оливи залишається в системі після зливу відпрацювання. Як визначають експерти, дотримання зазначених вище пунктів гарантує, що наявність 20% іншої оливи у системі є безпечним для двигуна. При цьому оливи одного виробника зазвичай мають схожі присадки, тому правилом «мінералку не додавати до синтетики» при їх змішуванні можна знехтувати.
Глобалізація, збільшення концернів та прогрес у нафтохімії призвели до того, що моторні оливи навіть різних виробників мають схожі характеристики. Якщо розглянути асортимент одного концерну, можно помітити, шо оливи з однаковою базою з різних лінійок майже не відрізняються одна від одної. Число основних виробників присадок не перевищує п'яти. А з урахуванням того, що значна частка олив має гідрокрекінгову основу, їх змішування не призводить до проблем з двигуном авто. Невже відповідь на питання, які моторні олії можна змішувати, завжди буде однозначною? Є кілька важливих нюансів.
Що заборонено
Отримання сучасною оливою сертифіката без її перевірки на сумісність з іншими оливами є неможливим. Великі виробники автохімії не тільки знають про це, а й активно користуються. Невеликі компанії-блендери взагалі заробляють тим, що створюють новий продукт на базі вже наявних олив та позиціонують його як унікальну новинку. Якщо йдеться про змішування олив з різними сертифікатами – наприклад API та ACEA – ймовірність вступу їх до реакцію вище. Але вона не дорівнюватиме ста відсоткам. Небажані реакції більш ймовірні, коли одна з олив:
- є некондиційним або зіпсованим продуктом – оливи зберігають не більше 5 років у закритій пляшці;
- виявилася підробкою – небезпечним є сумнівний пакет присадок;
- має кардинально відмінні властивості від попередньо залитої оливи – коли мастила мають різні сертифікати, допуски та інше;
- має великий склад присадок – це можливо при додаванні присадок водієм;
- одна з олив не є моторною.
Припустимо, водій запитав, чи можна змішувати моторні масла 10W30 і 15W40. Якщо йдеться про змішування якісної автохімії з умовною «мінералкою» без допусків та з сумнівним пакетом присадок, така суміш навряд чи буде вдалою. Якщо це не наш випадок, суміш олив отримає середню між 10W та 15W температуру безпечного пуску взимку. Її експлуатація буде безпечною. При змішуванні спеціальних олив SAE 10W-40 для високонавантажених агрегатів з малов'язким 0W-20 ризиків буде більше. Однак експлуатацію агрегату можна буде продовжити, хай і не без проблем. Перша: можливість швидкої деградації присадок у цьому мастилі. Друга: властивості оливи будуть незадовільними або надмірними, що може впливати на роботу двигуна у важких умовах. Наприклад, експлуатація старого двигуна з малов'язкою оливою може призвести до сухого тертя. Інші з наслідків:
- зменшення паливної економічності;
- зростання витрати оливи на угар;
- погіршення акустичного комфорту (вібрації, стукіт гідрокомпенсаторів).
Однак все зазначене не призводить до швидкої поломки двигуна. Експерти вказують на можливість конфлікту пакетів присадок двох кардинально різних олій. Зношені двигуни більш чутливі до деяких параметрів олив. Наприклад, суміш двух олив може мате надлишкові миючі властивості. Надто інтенсивне очищення двигуна з великим пробігом призведе до того, що відклади у системі мащення пройдуть далі та почнуть забивати маслоприймач. Якщо такі процеси відбуваються постійно та водій не приділяє уваги системі мащення, поломка двигуна рано чи пізно станеться.
Під час зберігання експлуатаційні властивості моторних олив погіршуються. На швидкість процесу більше впливають умови зберігання, аніж його тривалість. Якщо олива зберігалась у темряві при температурі, рекомендованій виробником, вона майже не формує осаду. Присадки повільно деградують, але швидко збільшується зольність. Після 5 років зберігання оливу вважають некондиційною, а використання допускається лише в екстрених випадках. За наявності альтернатив від використання такої оливи варто відмовитися.
Окремий випадок: використання контрафактних олив. Вони не відповідають допускам і навряд чи їх можна віднести хоча б до одного з класів ACEA, API і SAE. Використання контрафакту чи його змішування з «правильними» оливами категорично не рекомендовано незалежними фахівцями та експертами компаній-виробників. Можливі наслідки тривалого використання таких олив:
- коксування поршневих кілець;
- забруднення двигуна шламом та лаком;
- засмічення системи мащення.
Властивості контрафакту під час експлуатації швидко змінюються. Фірмова олива може проїхати до 7-8 тыс. км. без шкоди для двигуна. А підробка втрачає основні властивості після перших 2-3 тис. км. Якщо злити його на звичному кілометражі, то можна помітити, що консистенція оливи змінилась, колір став чорним, а запах неприємним. Усе це вказує на необхідність якнайшвидшого переходу на іншу оливу. Зауважимо, що використання моторних олив у коробках передач є можливим в одному випадку: коли в агрегаті обмаль оливи та водію треба дістатися найближчого СТО.
На замітку водіям
Відомий факт: щоб «вбити» двигун поганою моторною оливою треба багато часу. Навіть при забрудненні клапанів, стінок циліндрів, та при накопиченні шламу у картері силовий агрегат буде працювати. Тривале використання неякісних олив підвищує ймовірність поломки двигуна. Водій може підтримувати систему мащення у гарному стані. Рекомендації експертів:
- обмежте використання присадок для моторних олив;
- у разі змішування олив розрахуйте підсумкову в'язкість суміші та дотримуйтесь правил з розділів вище;
- почніть використання олив з великим параметром в'язкості, якщо двигун вашого авто має великий пробіг (та це не забороняє автомобільний концерн);
- іноді користуйтесь промивочними оливами.
Думки щодо останніх розходяться. Якщо водій заливає у двигун лише якісну оливу та не має питань щодо роботи двигуна, забруднення системи мащення не буде суттєвим. Використання промивки – сумішу базової олії з детергентами та дисперсантами – буде абсолютно безпечним. Регулярно промивати системи мащення не треба. Водію краще приділити час підбору якісної оливи та оливного фільтру.
З миючими присадками та концентрованими «п'ятихвилинками» треба бути обережним. Миючі властивості подібної автохімії надмірні. Через це вони потенційно небезпечні для забруднених двигунів. Водію треба дотримуватися вказівок в інструкції з використання присадки.
Висновок
Експерти зазначають: змішування моторних олив є безпечним у переважній більшості випадків. Один з винятків: змішування контрафактних олій з фірмовою автохімією у рівних обсягах. Також водієві варто обмежити або відмовитися від використання присадок, бо сучасні моторні оливи вже мають у складі необхідні присадки. Якщо потрібний терміновий долив оливи на відстані від магазинів автохімії, можна використати будь-яку моторну оливу. А щоб забезпечити подальшу роботу двигуна у нормальних умовах, таку оливу зливають на першому СТО та встановлюють новий фільтр оливи.