Головним завданням дослідження є демонстрація фактичних обсягів ринку та місця (частки) на ньому китайської продукції, щоб усі учасники ринку мали опорні дані які дозволять повною мірою, без узагальнених оцінювальних суджень та здогадок розуміти стан справ з імпортом з Китаю.
Отже - нові транспортні засоби, вироблені у Китаї. Саме вироблені, і відібрані за відповідним індексом WMI (World Manufacturer Identifirer), без розподілу на локальні автофабрики та ліцензійні (спільні) підприємства. Тому у списках чи на діаграмах далі можна буде зустріти назви відомих європейських, американських чи японських виробників, які стоятимуть поряд з місцевими китайськими марками.
Для того, щоб було простіше порівнювати обидва сегменти (нових та вживаних транспортних засобів), структура досліджень буде подібною, як і діаграми, використані у них.
Почнемо з пошуку відповіді на питання «скільки і яких нових транспортних засобів прибуло цього року (за 7 місяців) в Україну з Китаю»?
На відміну від сегмента вживаних ТЗ, серед нових кількісна перевага у мотоциклів, при чому дуже помітна. Сумарно двоколісних за 7 місяців 2024 року прибуло 16,6 тис., легковиків - 6,4 тис. Інші сегменти у порівнянні з двома щойно згаданими мають вкрай малу частку (та кількісну присутність) для того, аби про них говорити окремо.
Яка частка нових легковиків китайського виробництва у загальних обсягах імпорту?
Нагадаємо, що для вживаних авто частка китайської продукції складала від 1% до 3% від загального обсягу імпорту легковиків. Що у кількісному вираженні складало від двох до п'яти сотень у місяць. У сегменті нових зовсім інші числа: частка становить (залежно від місяця) від 13% до 21%, або від 707 до 1088 автомобілів, поданих на першу реєстрацію в рамках одного календарного місяця. Значно більше, ніж на вторинному ринку.
Для вживаних авто ми визначали вікові картину - там найбільша кількість машин мала 2023 рік випуску, загалом основа «пригону» перебуває у діапазоні від 2021 до 2023 р.в. Зважаючи на чималу відстань до Китаю та тривалий час, необхідний для доставлення автомобілів звідти, варто оглянути вікову картину і для нових авто, вперше зареєстрованих у такому статусі за 7 місяців поточного року.
В результаті отримуємо дуже подібну до сегмента вживаних авто картину: кількісний максимум має 2023 рік випуску, і помітно менша присутність авто 2024 та 2022 років виробництва.
З чого випливає висновок, який скоріше варто адресувати попередньому дослідженню: у статусі вживаних незалежні дилери імпортують, назвемо їх так, «майже нові» автомобілі. Тобто врешті, якби розглянути обидва сегменти разом, ми б фактично говорили про той самий сектор ринку, з подібним набором марок та моделей. Проте не розділивши ці сегменти (а саме так заведено у дослідженнях), ми б не отримали основи для того, щоб зробити щойно озвучений висновок.
Наступним кроком варто розглянути чи є відмінності між «майже новими» та новими авто щодо розподілу за пальним, а також чи багато там електромобілів, чим зараз особливо славиться китайський автопром.
Серед нових легковиків з написом Made in China в обох сегментах переважають електромобілі. Прибувають і бензинові версії - але їх значно менше, ніж авто на батарейній тязі.
Далі - визначимо, які марки вироблених у Китаї нових авто найчастіше подавали на першу реєстрацію у згаданому періоді.
Подібно як і такому ж списку вживаних (точніше - які переважно мають такий статус юридично, фактично «це майже нові» авто), на вершині рейтингу Volkswagen, Honda й Nissan, між якими втиснувся місцевий BYD. Загалом, з двадцяти наведених на слайді марок, лише десять належать місцевим китайським бізнесам, інші - давно відомі світовій автомобільній спільноті.
Після двадцятки найпопулярніших марок перейдемо до такої ж кількості нових моделей з найбільшим попитом в Україні.
Стаття про сегмент вживаних китайських авто починалася зі згадки ефекту Баадера-Майнхоф, або ілюзії частотності. Тобто коли складається враження, що (для нашого випадку) здається, ніби на дорогах стає все більше й більше «китайців», особливо електричних, і це враження стає сильнішим мало не щодня. А що кажуть про це числа? Зважаючи на парк електромобілів, який нещодавно перетнув відмітку у 100 тис. шт., та враховуючи частку у ньому авто китайського виробництва, яка становить не більше 15%, та й то з урахуванням продукції, яка у нас продається уже з логотипами відомих світових виробників, насправді електромобілів з Китаю ще надто мало, аби стверджувати, що «вони невдовзі заполонять усі дороги та стоянки».
Скоріше маємо справу з тим, що поміж звиклих для українця моделей щось нове (подекуди невідоме), побачене вперше, викликає значно більший інтерес, ніж, скажімо, двадцять Рено «Меган», які проїхали повз. Саме тому й виникає бажання дізнатися про ці автомобілі більше, про їхні можливості, використані технологічні інновації, та, звісно, ціну. А щодо цін - то вони зазвичай приблизно такі ж, як і на машини інших, не китайських виробників. Доступність тепер не їхня головна перевага. Хіба, якщо окремо зачепити сегмент електромобілів - але це тема для окремої розмови.