В Україні планують встановити загороджувальне мито на пальне невизначеного походження, обговорюють ставки мита від 20% до 200%, йдеться у матеріалі Forbes.
Міністерство енергетики України пропонує уряду встановити митну ставку на рівні 200%, сказав Forbes співрозмовник у міністерстві.
«Ми маємо намір припинити маніпуляції з товаром невизначеного походження шляхом встановлення загороджувальної митної ставки», - сказав Forbes заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
Йдеться про товари невизначеного походження, тож Україна може встановити будь-яке мито, держава не обмежена умовами міжнародного торгового права, сказав Качка.
Це нагальне питання, рішення буде прийнято протягом декількох тижнів, додав він.
Разом із цим Нафтогазова асоціація України (НАУ) пропонує 50% мита на пальне невідомого походження, повідомили Forbes у прес-службі.
Найбільш ймовірний сценарій - запровадження мита 20-25% для російського автогазу і дизелю, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн Куюн.
«За такого мита купувати російський дизель буде невигідно», - упевнений він.
Представники WOG, ОККО, «Укрнафти», UPG виступають за рішення влади, яке унеможливить потрапляння на ринок російського чи білоруського нафтопродукту.
Як повідомляв enkorr, Кабінет міністрів планує віднести нафту і нафтопродукти, що походять з РФ, до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України.
Нагадаємо, обсяги російського скрапленого газу і дизпального, що потрапляють з країн ЄС в Україну без документів про походження або з сумнівними документами, виросли до критичних масштабів.
Раніше одним із засобів протистояння цьому в «А-95» називали внесення кодів нафтопродуктів у постанову уряду №1147 від 30 грудня 2015 р.. Обов’язковим кроком, на погляд експертів, має стати впровадження загороджувального мита на пальне невизначеного походження, обсяг якого ліквідував би цінову перевагу російського ресурсу.
Також, вважають аналітики, додаткового контролю потребує сертифікація пального. Зокрема необхідно налагодити безперервну співпрацю з емітентами сертифікатів про походження у країнах-постачальниках пального на визначення автентичності й кількості виданих сертифікатів.