Лютнева статистика ринку напівпричепів відображає структурні зміни в українській логістиці. Попри загальне скорочення активності порівняно з минулим роком, окремі сектори демонструють динаміку, яка суттєво відрізняється від трендів у сегменті тягачів. Загалом протягом місяця було зафіксовано 1252 реєстраційні дії, що вказує на поступове відновлення попиту на оновлення парків після зимового затишшя.
Основним драйвером залишається внутрішній ринок - 758 угод, хоча він і показав найсуттєвіше річне падіння на -22,6%. Натомість сегменти імпорту та внутрішнього виробництва демонструють «одужання» у місячній динаміці. Пригін вживаної техніки зріс на 26,6% порівняно з січнем, а реєстрації нових напівпричепів іноземного виробництва підскочили одразу на 46,7%. Окремої уваги заслуговує українське виробництво: попри невеликі абсолютні цифри, воно зросло на 57,1% відносно лютого минулого року, що свідчить про довіру бізнесу до локальних інженерних рішень.
Внутрішній ринок: фокус на агросектор та будівництво
На вторинному ринку всередині країни структура попиту чітко відповідає сезонним потребам. Найпопулярнішим типом напівпричепів залишаються самоскиди, що є прямим наслідком підготовки агробізнесу та будівельних компаній до активного сезону. Тентовані та бортові моделі також утримують значну частку, забезпечуючи потреби загальної логістики.
У списку брендів зберігається абсолютна домінація німецької «великої трійки». Беззаперечним лідером залишається марка, частка якої майже вдвічі перевищує показники найближчого конкурента. Також на внутрішньому ринку стабільно тримаються турецькі та польські виробники спецтехніки, особливо в сегментах цистерн та напівпричепів-самосвалів. Загалом цей сегмент зараз виглядає як процес вимивання старого парку, який дедалі частіше замінюється імпортним ресурсом.
Імпорт вживаної техніки: робота на магістралях
Сегмент «свіжопригнаних» напівпричепів із Європи майже повністю орієнтований на міжнародні перевезення та велику магістральну логістику. Найпопулярнішим типом тут є тентовані моделі («штори»), а також рефрижератори та контейнеровози. Це свідчить про те, що перевізники готуються до розширення експортних операцій, де вимоги до технічного стану причепа є критичними.
У бренд-лісті імпорту домінування німецького лідера стає ще відчутнішим - він займає майже половину всього сегмента. Крім традиційних гравців, у лютому помітна активність у нішевих напрямках, наприклад, у реєстраціях спеціалізованих напівпричепів-автовозів. Це вказує на те, що українські логістичні компанії починають закривати вузькоспеціалізовані запити, які вимагають сучасного та надійного обладнання.
Нова техніка: конкуренція українських та європейських брендів
Ринок нових напівпричепів у лютому став ареною для цікавого протистояння. Попри лідерство іноземного преміум-бренду, українські виробники успішно утримують свої позиції, особливо у сегментах важкої та спеціалізованої техніки. Попит на нові платформи та ізотермічні фургони свідчить про те, що бізнес готовий інвестувати в активи з максимальним ресурсом експлуатації.
У десятці лідерів нових реєстрацій ми бачимо впевнену присутність вітчизняних підприємств, які виготовляють низькорамні трали, цистерни та самоскиди. Це підтверджує, що в сегменті спецтехніки локальні виробники навчилися пропонувати продукт, який не поступається за характеристиками європейським аналогам, але є вигіднішим за вартістю. Позитивна річна динаміка виробництва всередині країни є одним із небагатьох реальних індикаторів розвитку промислового сектору.
Висновок
Ринок напівпричепів у лютому 2026 року продемонстрував зміну стратегії перевізників: від кількісного накопичення техніки до її якісної спеціалізації. Хоча внутрішні перепродажі впали на чверть порівняно з минулим роком, зростання імпорту вживаної техніки на 26% та нового виробництва в Україні на 57% за місяць вказує на те, що ринок не завмер. Перевізники точково оновлюють флот саме тими типами техніки, які приноситимуть прибуток у новому сезоні, ігноруючи універсальні, але старі рішення.