Решение Конституционного суда от 26 мая 2015 года большинство СМИ растолковали как запрет брать на месте штраф за нарушение ПДД. Но на самом деле смысл этого решения немножко в другом. Дело в том, что сейчас за нарушение некоторых ПДД (превышение скорости, проезд на запрещающий знак, нарушение правил стоянки и многие другие) работник ГАИ сначала выписывает протокол, а потом сразу же – постановление об уплате штрафа. Конституционный суд же признал, что это неправомерно. Оштрафовать человека на месте совершения правонарушения можно за другие проступки – безбилетный проезд, проход через железнодорожные пути или выбрасывание мусора с вагона поезда.
Что касается нарушений ПДД, то у них совсем другая процедура рассмотрения. Согласно ей, нарушитель имеет право ознакомиться с материалами дела, давать пояснения и просить ходатайства, привлекать адвоката, оспаривать постановление. Для того, чтобы воспользоваться всеми этими правами, у человека должен быть запас времени. А если гаишник выписывает одновременно и протокол, и постановление, то такого времени у него нет. Соответственно, постановил Конституционный суд, постановление о нарушении ПДД должны выписываться не на месте его совершения, а в отделении МВД того района, где оно состоялось. Таким образом, согласно решению Конституционного суда, гаишник теперь не может составлять постановление об уплате штрафа на месте совершения нарушения. А должен делать это спустя определенное время и у себя в офисе.
В то же время на сайте ГАИ появилось сообщение «О разъяснении решения Конституционного суда», в котором идется о том, то работники ГАИ все делают правильно и ничего менять в своей работе не будут.
Вот текст этого сообщения ДГАИ:
26 травня 2015 року Конституційним Судом України роз’яснено положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». Указаним рішенням таке місце визначається адміністративно-територіальною одиницею, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, зазначене судове рішення не містить жодних обмежень або заборон щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та не визнає незаконними дії працівників Державтоінспекції МВС при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення за місцем учинення.
Слід також врахувати, що Конституційні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не порушуються нормами діючого законодавства та забезпечуються положеннями статті 288 Кодексу.
Положеннями статті 255 Кодексу визначено, що протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 80, 81, 121, 121-1, 121-2, 122, 122-2, 122-4, 122-5, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 127-1, 128, 128-1, 129, 130, 132-1, 133-1, 139, 140, 188-28 мають право складати працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання (на сьогодні підрозділи Державтоінспекції).
Відповідно до положень статті 276 Кодексу справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
На підтвердження вказаного статтею 222 Кодексу визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
- за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 124-1, частинами другою і третьою статті 126 частиною третьою статті 127, статтями 128-129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки;
- за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев'ятою і десятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.
Таким чином, працівники Державтоінспекції МВС України під час складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення за місцем його учинення діють відповідно до існуючих норм адміністративного законодавства.