Чим цікавий 2014 рік для знавців авторинку? Насамперед тим, що тоді діяли так звані «драконівські» ставки податків на імпорт, коли сума розмитнення могла у кілька разів перевищувати вартість самого авто за кордоном, тобто імпорт як такий ледь існував. Всього у 2014 було «пригнано» близько 9 тисяч вживаних легковиків, що менше, ніж зараз прибуває до України за 2 тижні. Поточні темпи імпорту - понад 20 тис. авто в місяць.
До ухвалення першого закону, названого в народі «3251» (за його реєстраційним номером ще у статусі проєкту) або «законом Горвата», залишалося 2 роки. Саме цей документ згодом стане «вікном в Європу», вперше за десятиліття давши можливість звичайному автомобілісту привезти й розмитнити за посильними ставками податків легковий автомобіль. Так, тоді окремі лобісти (точніше - власники конкретних автобізнесів) прикриваючись фальшивими й уже застарілими гаслами про «підтримку національного виробника» намагались зупинити цю ініціативу, додавали різноманітні юридичні обмеження, та все ж «залізна завіса», яка роками закривала від світу український авторинок, була зруйнована. І вперше на практиці було доведено, що зменшення податків на імпорт транспорту дасть збільшення надходжень у державний бюджет. Саме державний, а не в каси привілейованих ТОВ чи АТ.
Далі буде рух «євроблях», який стане рушійною силою для наступних змін правил гри, які силами громадських активістів, окремих народних депутатів та урядовців будуть переписані, ще раз будуть переглянуті принципи оподаткування, а еконорми для імпортованих вживаних легковиків будуть зміщені до Євро-2. Ці правила діють досі, на основі тодішніх так званих «комітетських проєктів». І діють доволі успішно, що доводить статистика імпорту та надходжень до державної скарбниці.
Ще сегмент імпорту відрізнявся тим, що про електромобілі мало хто згадував - бо й не було про що: вибір був мізерний, а ціни захмарні. Та й пільг на їхній імпорт не було. От в результаті й прибуло за 2014 рік всього близько 50 «електричок», що склало «глобальну» частку аж 0,4%. Для порівняння, зараз легковиків групи BEV серед новоприбулих (з пробігом) 17%, що більше, ніж разом узятих «гібридних» та «газових», тобто оснащених ГБО легківок.
Звісно, всі ці цифри та відсотки не такі цікаві, як список найпопулярніших моделей того часу, який до всього ще й можна буде порівняти з поточним рейтингом «свіжопригнаних». На слайді, що далі - Топ-10 імпортованих вживаних легковиків 2014 та 2024 років:
Список 2014 року очолює Renault Megane, який уже тоді мав невеликого об'єму дизель, що дозволяло його ввозити зі сплатою відносно менших податків. Друге місце у Smart - завдяки тому, що його двигун мав робочий об'єм менше за 1000 см3, тому ставки податків для нього були невеликими. Ще у списку чимало комерційних авто, наприклад - третій у списку фургон Renault Kangoo. Ці машини потрапляють до категорії легкових за належністю до категорії «В» у водійському посвідченні. І хоч з 1 січня 2014 року якраз був запроваджений «легковий» акциз на переобладнання вантажівок (які до того можна було імпортувати без акцизу), все ж їх, як показує статистика, ще досить інтенсивно (як для тодішніх загальних обсягів) ввозили.
При цьому варто зазначити, що даний список не відображає повною мірою дійсний попит: по-перше, імпортували вкрай мало, по-друге, здебільшого «приганяли» автомобілі або геть малолітражні (як Смарт), або під замовлення тих покупців, які були готові ПЕРЕплатити за «свіжопригнану» модель, бо купити її в Україні просто не було можливості.
Більш наочним буде рейтинг тодішнього внутрішнього ринку, який десятки років не поповнювався «свіжопригнаними» якісними авто європейського, корейського чи японського виробництва, натомість кілька бізнесів у нього вливали різного штибу «Ланоси», а також ВАЗи, ГАЗи та інший морально застарілий дешевий мотлох, зрідка перекладений такими ж дешевими продуктами китайського автопрому. Цю тему ми неодмінно висвітлимо у наших наступних публікаціях.
У сучасному списку, принаймні серед першої десятки, вже немає «бусів» та фургонів, з'явилось кілька кросоверів, і навіть два з половиною електромобілі. Точніше - дві моделі, які є виключно електричними, та Volkswagen Golf, частина яких прибуває у версії e-Golf, тобто на батарейній тязі, і вони враховані до загального обсягу «гольфів».
Ще є деякі автівки, які цілком (Nissan Rogue) чи частково (VW Passat, VW Tiguan, Audi Q5, Tesla Model 3) прибувають зі США, найчастіше з тамтешніх страхових аукціонів. Тоді такої течії фактично не існувало - хіба окремі заможні автомобілісти замовляли якісь екзотичні (і далеко не бюджетні) як для нашого ринку Lincoln або Cadillak.
Попри те, що за 10 років відбулося чимало змін, в обох списках присутні такі моделі, як Renault Megane та Scenic (тоді ще частина цих новоприбулих мінівенів могла мати назву Megane Scenic), та «народний улюбленець» Volkswagen Passat, куди ж без нього.
А от який вигляд матиме список моделей 2034 року - сказати непросто. Надто багато змін очікує на наш ринок, законодавство та автомобільну промисловість. Ймовірно, там буде ще більше версій з електричним або подібними видами живлення - водневі чи схожі. Не виключена присутність кількох моделей з логотипами китайських автозаводів - зараз таких уже чимало в рейтингу нових авто. За типом кузова скоріш за все переважатимуть кросовери, популярність яких впевнено зростає. Ну, і, напевно, адже йдеться про український авторинок, у десятці залишиться Volkswagen Passat. Бо куди ж без нього.