Австрійська інженерна компанія AVL Racetech у співпраці з угорською лабораторією HUMDA завершила розробку прототипу водневого двигуна внутрішнього згоряння, який позиціонується як альтернатива «батарейним» електромобілям у сегменті високопродуктивних авто. Йдеться не про паливні елементи і не про міфічний «двигун на воді», а про класичний ДВЗ, що спалює водень і при цьому зберігає традиційні відчуття від керування.
В основі проєкту - 2,0-літровий турбомотор із безпосереднім упорскуванням водню. Максимальна потужність становить 302 кВт (410 к.с.) при 6500 об/хв, а крутний момент досягає 500 Нм у діапазоні 3000-4000 об/хв. Питома віддача сягає 205 к.с. на літр - показник, який відповідає рівню сучасних спортивних компактів.
Головною технічною проблемою водневих ДВЗ традиційно є схильність водню до передчасного займання через високу температуру в камері згоряння. Для вирішення цього інженери застосували інтелектуальну систему впорскування води, яка охолоджує камери згоряння та стабілізує процес горіння. Завдяки цьому двигун може працювати з багатшою сумішшю без ризику детонації, підвищуючи ефективність і надійність - саме ті аспекти, які раніше стримували розвиток подібних технологій.
Окрему увагу приділено наддуву. Водень потребує значно більшої кількості повітря для ефективного згоряння, тому турбокомпресор було розроблено спеціально для цього агрегата. Він забезпечує стабільний тиск у широкому діапазоні обертів, що дозволяє уникнути провалів у тязі та зберегти лінійну, еластичну характеристику потужності. За результатами стендових випробувань, двигун не демонструє типових для ранніх водневих прототипів втрат теплової ефективності.
Розробники наголошують, що це не просто інженерний експеримент. У сфері автоспорту та дорогих спортивних моделей така технологія може стати способом зберегти звук, оберти та механічний характер класичного ДВЗ, одночасно відповідаючи вимогам декарбонізації. Водночас перспективи масового впровадження напряму залежать від розвитку інфраструктури заправок і доступності «зеленого» водню.