Спортивне купе Mitsubishi Eclipse вперше з'явилося наприкінці 1980-х і швидко стало однією з найбільш впізнаваних моделей бренду Mitsubishi. Назву автомобіль отримав на честь легендарного британського скакового коня Eclipse, який прославився своєю непереможністю. Перші покоління моделі створювалися у співпраці з Chrysler в рамках спільного підприємства, однак пізніші версії вже були повністю самостійними розробками японського виробника.
Оригінальна історія купе завершилася у 2011 році, після чого бренд на тривалий час відмовився від цього сегмента. У 2017-му ім'я Eclipse повернули, але вже у форматі кросовера Mitsubishi Eclipse Cross, що викликало неоднозначну реакцію серед шанувальників. Ба більше, сучасна стратегія компанії фактично підтверджує цей курс: нове покоління Eclipse Cross, представлене в Європі, технічно близьке до Renault Scenic E-Tech, що ще раз підкреслює фокус на електрифікованих SUV, а не на спортивних купе.
Попри це, інтерес до класичного Eclipse не згасає, і час від часу з'являються незалежні спроби переосмислити модель. Одну з таких робіт представив цифровий дизайнер Enoch Gonzales, який відомий своїми рендерами культових моделей Mitsubishi. У своєму проєкті він повернув Eclipse до формату дводверного спорткупе, орієнтуючись насамперед на друге покоління моделі 1994 року, але доповнивши його сучасними пропорціями та деталями.
У запропонованій інтерпретації автомобіль отримав значно агресивніший вигляд із вузькими світлодіодними фарами, глибоко проробленим переднім бампером із функціональними повітрозабірниками та рельєфним капотом. Силует зберігає класичні риси Eclipse - характерну лінію даху та компактну теплицю кузова, що плавно переходить у задню частину. Особливу увагу приділено кормі: суцільна світлодіодна смуга відсилає до другого покоління, а її сегментована графіка стилізована під фази місячного затемнення - тонкий, але концептуально влучний дизайнерський штрих.
Задній бампер доповнений дифузором і чотирма патрубками вихлопної системи, що підкреслює: навіть у віртуальному форматі цей Eclipse задуманий як автомобіль із класичним ДВЗ, а не електромобіль. У цьому контексті дизайнер пропонує доволі реалістичну технічну основу - використання платформи та агрегатів Nissan Z, що логічно в межах альянсу Renault-Nissan-Mitsubishi Alliance. Зокрема, йдеться про 3,0-літровий бітурбований V6 двигун Nissan VR30DDTT потужністю близько 400 к.с., який міг би працювати в парі з механічною або автоматичною трансмісією та передавати тягу на задні колеса. При цьому автор навіть передбачає можливість повного приводу, що відсилає до повноприводних версій Eclipse минулих поколінь.
Втім, попри привабливість цієї концепції, її перспективи залишаються суто гіпотетичними. Поточна стратегія Mitsubishi чітко орієнтована на масові електрифіковані кросовери, які забезпечують обсяги продажів, тоді як дводверні спорткари залишаються нішевим продуктом із високими витратами на розробку. Саме тому подібні рендери скоріше відображають ностальгію ентузіастів за «золотими часами» бренду кінця 1990-х - початку 2000-х, коли Eclipse був одним із символів доступних спортивних автомобілів, ніж реальні плани компанії.