Американський виробник важких вантажівок Peterbilt Motors Company, що спеціалізується на техніці класу 8 та середньотоннажниках класів 5-7, десятиліттями формує образ класичного магістрального тягача з довгим капотом. Проте навіть у такої компанії не знайдеться серійної моделі, схожої на свіжий концепт, створений незалежним дизайнером.
Найновішою флагманською моделлю бренду залишається Peterbilt Model 589, представлена у 2023 році як сучасний наступник культової Model 389. Це преміальний магістральний тягач із подовженим капотом, широкою кабіною та вдосконаленою аеродинамікою, який поєднує традиційну стилістику «довгоносих» американських траків із сучасними технологіями.
За десятиліття вантажівки Peterbilt стали не лише інструментом перевезень, а й частиною американської попкультури. Вони з'являлися у фільмах і серіалах - від дебютної стрічки Стівена Спілберга «Дуель» до анімаційного фільму «Тачки» студії Pixar, а також стали прототипом для образу Оптимуса Прайма у франшизі «Трансформери».
Саме ця культурна вага й надихнула цифрових дизайнерів звернутися до теми важких тягачів. За інформацією Car Design World, віртуальний художник Том Гілтон, який працює у GAC Milano, започаткував серію під назвою «Product of the Environment. USA». У межах цього проєкту він представив п'ять автомобільних концептів, і першим став футуристичний Peterbilt.
Віртуальний тягач виглядає як хот-род у світі 18-колісників. Дизайн вирізняється мінімалізмом, окремими передніми колесами, вузькою кабіною з витягнутим капотом і заниженими пропорціями. Водночас у салоні, за задумом автора, поєднуються сучасні рішення та алюзії на класичні інтер'єри минулих десятиліть.
Концепт існує виключно у цифровому форматі, проте демонструє, наскільки гнучкою може бути інтерпретація традиційного американського тягача. Не виключено, що подібні сміливі ідеї з часом знайдуть відображення і в реальних продуктах - адже навіть такі радикальні проєкти, як свого часу Tesla Semi, спершу здавалися футуристичними фантазіями.
Поки що це лише дизайнерська візія. Але вона чітко показує: навіть у консервативному сегменті магістральних тягачів є простір для експериментів і переосмислення класики.