Великий пробіг не обов'язково робить уживаний електромобіль проблемнішим за бензиновий або дизельний. Аналіз 47,4 млн британських техоглядів показав, що після певного пробігу електромобілі успішно проходять перевірку частіше, ніж автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння.
На пробігу від 32 до 64 тисяч км різниця майже відсутня: техогляд не пройшли 12% електромобілів і 11,7% бензинових та дизельних машин. Однак приблизно після 96 тисяч км частка невдалих перевірок електрокарів стабілізується на рівні близько 16%, тоді як в автомобілів із ДВЗ вона продовжує зростати.
Найпомітнішим розрив виявився серед машин віком від трьох до восьми років. За пробігу від 145 до 193 тисяч км техогляд не пройшли 16,5% електромобілів проти 22,1% бензинових і дизельних автомобілів. Після 193 тисяч км показники становили 16% і 23,5% відповідно.
Втім, електромобілі мали власні слабкі місця. Дефекти шин у них виявляли приблизно у 1,8 раза частіше. Особливо це стосувалося ранніх електричних моделей, побудованих на платформах автомобілів із ДВЗ.
У старих електромобілів із невеликим пробігом також частіше фіксували проблеми з гальмами. Дослідники пов'язують це з корозією механізмів, які рідше використовуються завдяки рекуперативному гальмуванню. Водночас підвіска електрокарів показала кращий результат: на пробігу від 96 до 145 тисяч км припадало 4,7 дефекту на 100 перевірок проти 6,1 в автомобілів із ДВЗ.
Результати техогляду не дають повної оцінки надійності автомобіля. Британська перевірка визначає його придатність до безпечної експлуатації, але не вимірює залишкову ємність і стан тягової батареї. Відмова під час техогляду також не означає, що машина зламалася на дорозі.
Тому під час купівлі електромобіля з пробігом понад 160 тисяч км стан акумулятора варто перевіряти окремо. Проте саме число на одометрі не обов'язково свідчить, що такий автомобіль буде проблемнішим за бензиновий або дизельний аналог.