У мирний час держрегулювання цін на пальне призводило до зростання цін на АЗС. Але зараз, під час війни, в дуже складних ринкових умовах держрегулювання не зрівнює ціни на усіх заправках, однак ставить «палки в колеса» деким гравцям паливного ринку.
Урядові України необхідно тимчасово відмовитись від державного регулювання цін на пальне на АЗС задля стимулювання імпорту через західний кордон. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
«Воно (держрегулювання) працює, коли ринок насичений пальним. Зараз ми ще маємо контрольований дефіцит, який у квітні буде посилюватись через зростання попиту, зокрема на посівну. А також через втрату виробника й десятка нафтобаз», - каже експерт.
За його словами, сьогодні ціна на дизпальне в гурті складає 38-44 грн/л, тоді як регульована ціна на заправках – 37,42 грн/л. Це унеможливлює роботу невеликих регіональних мереж, оскільки собівартість дозволяє їм торгувати лише в західних областях. У решті регіонів через витратну логістику для них така робота буде в мінус.
«Імпортне пальне зараз контрактують переважно великі мережеві компанії, які навіть зі своїми можливостями й досвідом через раз потрапляють під «урядові» ціни. Але у будь-якому разі вони всього не закриють», - каже експерт.
Вільне ціноутворення, за словами експерта, дасть змогу зняти з постачальників бодай комерційний ризик.
«Як варіант можна зафіксувати поточну регульовану націнку 4,5 і 5 грн/л для бензину й ДП відповідно, але не до регульованої собівартості, як зараз, а до фактичної, яку нескладно встановити за документами», - вважає він.
Це, на думку експерта, дасть змогу навіть невеличким гравцям почати самостійно імпортувати й працювати кожному на своєму маленькому «фронті». Продавати аграріям, запускати станції, платити зарплатню й податки.
«Чи є ризик злету цін? Не думаю. Хай там хто і що каже, але в Україні є ринок, є сотні гравців, які хочуть і можуть працювати (цим, до речі, ми відрізняємось від монополізованого російського ринку). Якщо хтось буде сильно контрастувати, матиме справу з місцевими адміністраціями та із загостреним відчуттям справедливості у громадян. Навряд чи хтось захоче ризикувати», - каже пан Куюн.
Повернутися до держрегулювання, якщо воно ще буде потрібне, на його думку, можна буде за місяць-півтора, коли ринок стане на нові рейки і «прорубає" нові маршрути постачань.